Стало відомо, на що піде держбюджет у 2022 році

В Україні стартувала традиційна осіння забава – бюджетний процес. На найближчі місяці гарантовані спекотні кулуарні баталії про те, хто наступного року отримає кошти на розвиток, а хто задовольнятиметься копійками. 

Ключові цифри

Кабінет Міністрів витримав строки і вчасно подав до Верховної Ради законопроєкт №6000 «Про Державний бюджет України на 2022 рік». У документі передбачено збільшення дохідної частини на 162 млрд грн – до 1,28 трлн грн. Видаткова частина зросла на 103 млрд грн – до 1,46 трлн грн.

Ключові показники, закладені в держбюджеті-2022:

• зростання ВВП – 3,8%;
• індекс інфляції – 6,2%;
• індекс цін виробників – 7,8%;
• дефіцит держбюджету – 188 млрд грн, або 3,5% ВВП;
• курс гривні до долара – 28,6-28,7 грн;
• зростання експорту товарів і послуг – 6,5%;
• зростання імпорту товарів і послуг – 9,2%;
• середньомісячна зарплата – 15,3 тис. грн.

Характер держбюджету на 2022 рік залишається орієнтованим на погашення держборгу при одночасному залученні нових кредитів. Обслуговування держборгу в 2022 році вимагатиме 181,4 млрд грн, погашення – 393,3 млрд грн. Більше 80% необхідних для цього коштів передбачається залучити шляхом розміщення ОВДП. У наступному році Кабмін хоче знизити співвідношення держборгу до ВВП до 57,6% в порівнянні з очікуваними 64,7% в держбюджеті 2021года.

Державний кошторис на 2022 рік передбачає значне зростання податкових надходжень:

• імпортний ПДВ – 398,2 млрд грн (+13,2%);
• внутрішній ПДВ (з урахуванням бюджетного відшкодування) – 166,3 млрд грн (+18,6%);
• ПДФО – 160,8 млрд грн (+16,9%);
• акциз (внутрішній і імпортний) – 153,8 млрд грн (+10,9%);
• податок на прибуток – 137,3 млрд грн (+22,8%);
• рента і плата за використання природних ресурсів – 46,3 млрд грн (+11,3%);
• інше – 41,7 млрд грн (+0,1%).

«У 2022 році планується збільшити фіскальне навантаження на українську економіку – це видно, коли доходи держбюджету зростають швидше, ніж ВВП. Коли ж витрати держбюджету зростають швидше і за ВВП, і за доходи, тоді оплачуються вони боргами та/або інфляцією. Так було у 2020-2021 роках. Але у 2022 році цього не очікується», – відзначають аналітики Hugs.fund.

Також значний інтерес становить фінансування яких статей, що передбачають інвестиції, інновації, державні замовленння та держпідтримку економіки, заплановано в держбюджеті на наступний рік.

Дороги і транспорт

На дорожню інфраструктуру Кабмін планує виділити у 2022 році 124,1 млрд грн, у тому числі 78,6 млрд грн за рахунок Дорожнього фонду, 40 млрд грн – запозичення під державні гарантії та 5,5 млрд грн – кошти від міжнародних фінансових організацій (МФО) і урядів іноземних держав. Потенційний додатковий ресурс від МФО і урядів іноземних держав – 43 млрд грн.

На розвиток транспортної інфраструктури в держбюджеті на 2022 рік передбачено 16,1 млрд грн, з них 11,8 млрд грн – за рахунок запуску нинішнього законопроєкту №5600.

У частині розвитку залізничної інфраструктури заплановано виділення 10 млрд грн, з них: 3,9 млрд грн – «гарантовані» і 6,1 млрд грн – ресурс №5600.

Зокрема, передбачено реалізацію таких проєктів:

• електрифікація 101 км колій для розвитку пасажирських перевезень;
• придбання 100 пасажирських вагонів, в т.ч. 70 – для Intercity;
• придбання поїздів для City Express і нових дизель-поїздів – 12 од.;
• модернізація 200 км колій для підвищення швидкості пасажирських перевезень.

У частині розвитку авіаційної інфраструктури в документі передбачено 5,5 млрд грн, з них: 400 млн грн – «зафіксовані» і 5,1 млрд грн – за рахунок №5600. Серед конкретних проєктів:

• нові аеропорти в Дніпрі та Закарпатті;
• реконструкція аеропорту у Вінниці;
• розвиток «Борисполя» (кредитні кошти Європейського інвестиційного банку – 8,5 млрд грн).

Також запланований ремонт судноплавних шлюзів на 600 млн грн, з яких 561 млн грн – ресурс законопроєкту №5600.

Перелік інфраструктурних проєктів складається переважно з уже відомих і прогнозованих напрямів витрачання держкоштів. Позитивним моментом є продовження практики бюджетного фінансування розвитку рухомого складу та модернізації колій з огляду на нездатність «Укрзалізниці» самостійно фінансувати їх.

Індустріальний вектор

На стратегічні галузі промисловості в держбюджеті на 2022 рік заплановано 7,5 млрд грн, з них 3,9 млрд грн – з урахуванням законопроєкту №5600. Зокрема, на оборонно-промисловий комплекс передбачено 2,5 млрд грн на виготовлення бронетанкової та авіаційної техніки, ракетного озброєння, боєприпасів і приладів.

На космічну галузь Кабмін планує виділити 3 млрд грн, з них 1,9 млрд грн – №5600, на проєкти ракетного комплексу Зеніт-1SL і будівництво двох супутників.

План для авіабудівельної галузі включає 2 млрд грн (повністю за рахунок №5600), які планується спрямувати на дослідження та розробки в авіапромі, а також на модернізацію агрегатів та вузлів вертольотів Мі-8 і Мі-24.

Набагато більші суми, які можна розглядати як інвестиції, проходять у рамках бюджету Міноборони:

• розвиток озброєнь і військової техніки – 32,9 млрд грн;
• будівництво житла для військовослужбовців – 1,3 млрд грн.

Для розвитку енергетики в держбюджеті заплановано 4,1 млрд грн коштів від МФО на модернізацію та реконструкцію ГЕС, модернізацію підстанцій, підвищення ефективності та надійності роботи ОЕС України, підвищення ефективності видобутку газу та ін.

На ЖКГ та енергоефективність Кабмін хоче виділити 6,6 млрд грн на проєкти підвищення енергоефективності, якості водопостачання, а також на утилізацію побутових відходів, термомодернізацію громадських будівель та ін.

Регіональний розвиток

На регіональний розвиток Кабмін хоче спрямувати в 2022 році 53,3 млрд грн (+7,4 млрд грн до плану 2021 року). Основні напрями витрат у рамках підтримки регіонів:

1. Розвиток автодоріг – 23 млрд грн;
2. Підтримка проєктів регіонального розвитку – 11,2 млрд грн;
3. Будівництво метрополітену – 1,5 млрд грн;
4. Оновлення парку міського пасажирського транспорту – 800 млн грн;
5. Розвиток спортивної інфраструктури – 650 млн грн;
6. Доступ до інтернету в сільській місцевості – 500 млн грн;
7. Будівництво та укомплектування 62 ЦНАП – 231 млн грн;
8. Розроблення містобудівної документації (150 генпланів громад) – 180 млн грн;
9. Трансформація вугільних регіонів – 118 млн грн.

Крім того, уряд Німеччини виділив грант на 1,1 млрд грн на підтримку трансформації вугільних регіонів для створення нових імпульсів розвитку.

В інтересах буржуазії

Для розвитку в країні приватного підприємництва уряд планує спрямувати наступного року кошти на такі статті:

1. Держгарантії на портфельної основі – 10 млрд грн;
2. «Доступні кредити 5-7-9%» для 20 тис. підприємців – 3 млрд грн;
3. Кредити МФО на розвиток МСП – 1,3 млрд грн;
4. Фонд стартапів – 50 млн грн.

Також для окремих галузей і видів інвестицій діють податкові стимули для креативних індустрій, преференції інвестпроєктів зі значними інвестиціями, підтримка сільгоспвиробників і режим Diia City для ІТ-сектора.

Аграрні статті

Наступного року на розвиток агропромислового комплексу Кабінет Міністрів пропонує виділити 8 млрд грн. Це на 301 млн грн більше в порівнянні з планом на 2021 рік. Кошти, зокрема, пропонується на такі статті:

1. Державна підтримка аграріїв – 4,6 млрд грн: відшкодування вартості сільгосптехніки, здешевлення кредитів і страхових платежів, розвиток тваринництва, рослинництва, садівництва, виноградарства та хмелярства, дотація на зрошення для 1200 сільгоспвиробників.
2. Утримання меліоративних комплексів – 2,7 млрд грн.
3. Земельна реформа – 715 млн грн. Мається на увазі створення й оновлення топографічних карт і планів, інвентаризація державних земель.

Експерти галузі відзначають, що витрати на підтримку агровиробників, зокрема програма компенсації витрат на закупівлю сільгосптехніки, надзвичайно корисна і ефективна для розвитку і АПК, і українського машинобудування.

«Вважаю програму однією з найдієвіших і корисних – вона проста, прозора, не вимагає від аграрія виконання величезного переліку умов. Розгляди перед виплатами відбуваються швидко, після чого здійснюється оплата – 99% наших клієнтів, які скористалися програмою, повністю нею задоволені», – зазначає Борис Рибачук, заступник генерального директора з розвитку KMZ Industries.

Наука та інновації

На науку в держбюджеті на наступний рік заплановано 13,8 млрд грн, у тому числі 9 млрд грн – на академічну науку. Витрати на окремі та, мабуть, більш ефективні, ніж «академічна наука», напрями включають:

• наукові дослідження в закладах вищої освіти – 1,3 млрд грн;
• грантова підтримка наукових досліджень – 834 млн грн;
• придбання наукоємного обладнання – 245 млн грн;
• підтримка наукової діяльності молодих вчених – 220 млн грн.

Також у напрямі цифровізації заплановано виділити 300 млн грн на роботу акселератора оборонних та індустріальних інновацій.

Бюджетні нюанси

Особливих сенсацій поточна версія держбюджету не містить. Усі принципи й підходи складання документа приблизно тотожні держбюджету 2021 року. У частині фінансування інфраструктурних проектів нічого нового не з’явилося: величезні витрати на дорожнє будівництво, аеропорти в Дніпрі й Закарпатті, мости в Запоріжжі й Кременчуці.

«Усі бюджетні зашквари поки що приховали, а з’являться вони на етапі депутатських правок і першого голосування за бюджет (це ближче до 20 жовтня). Так, наприклад, знаменитий «соц-економ» або нову фішку для підкупу депутатів – «інфраструктурну субвенцію» – ви не знайдете. Зате на програму регіонального розвитку ДФРР закладено аж 11 млрд грн (цього року Держфонду регіонального розвитку давали 4,5 млрд грн). Саме це стане ресурсом для грошей на округи», – написав народний депутат Ярослав Железняк.

Натомість відмінною рисою цієї версії держбюджету є врахування в дохідних статтях 31 млрд грн надходжень від ще не прийнятого законопроєкту №5600, проти якого одностайно виступає бізнес. Більше того, витрати за рахунок законопроєкту №5600 є наразі «віртуальними» не лише по суті, через неприйняття цього документа, а й за фактом. Ці витрати не внесені до тексту держбюджету: вони є лише на слайдах презентації держбюджету на 2022 рік. А що буде, якщо законопроєкт не приймуть?

«Прив’язати найважливіші держпрограми у вигляді будівництва/реконструкції аеропортів, цифровізації в державі, підготовки до перепису 2023 року до прийняття вкрай негативного податкового законопроєкту №5600 – це низькопробний шантаж Мінфіну, який демонструє усе ставлення цього міністерства до розвитку інфраструктури та цифровізації в державі. І свідчить про пріоритети державної політики загалом, – резюмує Данило Монін, економічний експерт Національної ради реформ. – Адже фактично такою дією Кабмін і Мінфін показали, що ці проєкти останні в їх пріоритеті. І це дуже сумно».