В Україні планують заборонити пестициди з групи неонікотиноїдів
Йдеться про повне вилучення із застосування на відкритому повітрі трьох активних речовин – імідаклоприду, який розроблений компанією Bayer CropScience, клотіанідину, який розроблений Takeda Chemical Industries і Bayer CropScience, а також тіаметоксаму від Syngenta.
Розпорядженнями КМ України від 24.02.2016 No228-р та 18.02.2016 No217-р схвалено Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) та Розділу IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та затверджено План заходів на 2016-2019 роки.
Даними нормативно-правовими актами передбачено необхідність імплементації Виконавчого регламенту Комісії (ЄС) No 485/2013, яким встановлюються обмежені умови використання активних речовин клотіанідину, тіаметоксаму та імідаклоприду та забороняється до використання та продажу насіння, оброблене засобами захисту рослин, які містять зазначені активні речовини.
Порівняльний аналіз токсичності неонікотиноїдів та інших інсектицидів, якими вони можуть бути замінені засвідчив, що за параметрами гострої токсичності неонікотиноїди виявилися більш безпечними.
Порівняльний аналіз віддалених ефектів , який проведено Інститутом захисту рослин Національнох академії аграрних наук України, показав, що за показником репродуктивної токсичності неонікотиноїди як і піретроїди мають слабо виражену токсичність, і є значно безпечнішими порівняно з ФОС-інсектицидами. За параметром мутагенності усі досліджувані препарати є помірно або малонебезпечними, в окремих із них мутагенності взагалі виявлено не було.
Важкі отруєння неонікотиноїдами у людей спостерігаються вкрай рідко завдяки їх невеликій проникності через гематоенцефалічний бар’єр та низькій токсичності для організму людини. У випадку отруєнь пацієнти одужують без ускладнень протягом декількох діб.
Невелика ймовірність летальних наслідків при неонікотиноїдних отруєннях є сприятливим моментом у порівнянні з іншими інсектицидами, особливо фосфорорганічними сполуками, у випадку яких летальність становить від 5 до 30%.
Також було зазначено, що чіткі докази того, що неонікотиноїдні інсектициди, призвели до втрат колоній бджіл у ЄС, США та інших країнах, відсутні. У більшості країн світу, у яких застосовуються неонікотиноїди, чисельність популяцій бджіл, навпаки, зростає.
Країни ЄС компенсують втрати фермерів від недобору урожаю, надаючи їм прямі дотації у розмірі до 970 євро/га при вирощуванні органічної продукції (Швейцарія — до 970 євро/га, Німеччина — 950, Франція — до 900 євро/га і т.д).
В умовах України це потребуватиме близько 12 млрд євро бюджетних коштів, що є не посильним фінансовим навантаженням. Особливо, якщо врахувати, що на сьогодні агросектор являється донором національної економіки та сільського розвитку. Потенційна втрата лише врожаю картоплі складе 53%.
Враховуючи той факт, що вітчизняний агросектор є експортноорієнтованим, частка експорту у виробництві зернових становить 64%, кукурудзи – 80%, олії соняшникової – 93%, існують значні ризики того, що Україна недоотримає значних сум валютної виручки, які оцінюються в 24,7 – 44,8 млрд грн або 0,9 – 1,7 млрд дол. США щорічно.