Небезпечний янгол. У Панамі відкрили новий вид акул
Новий вид акул-ангелів відкрили в атлантичних водах біля Панами під час дослідження, яке тривало понад десять років.
Команда експертів описала та назвала новий вид акул Squatina mapama. Однією з відмінних характеристик S.mapama є коротка і вузька лінія дрібної луски, зазначив співавтор відкриття, Росс Робертсон, зі Смітсонівського інституту тропічних досліджень.
Міжнародний союз охорони природи вважає, що багато видів акул-ангелів перебувають під загрозою зникнення. Їх рід, Squatina, сягає своїм корінням у далеке минуле, виникнувши, швидше за все, в крейдяному періоді (приблизно від 145 до 66 млн років тому).
Squatina - це акули з пласким тілом, що нагадують скатів, і, взагалі кажучи, різні види не так просто відрізнити один від одного неозброєним оком. Насправді S. mapama (названий на честь іспанської державної організації з рибальства) дуже схожий на інший вид, що мешкає в тій же частині Карибського моря, а також в Панамі: Squatina david.
Однак, крім низки тонких фізичних відмінностей між ними, генетичний аналіз допоміг виділити їх як окремий вид, відмінний від інших акул-анголів Нового Світу.
Посилаючись на одну з відмінних характеристик S. mapama – коротку та вузьку лінію дрібної луски або шкірних зубців – автори запропонували дати цьому новому виду загальну назву «дрібнохлуста акула – ангел».
«Як і багато інших акул, акул-ангели незвичайні, повільно ростуть, довго живуть і мають низьку плодючість. Оскільки вони живуть у місцях проживання, в яких полюють тралом, ці характеристики роблять їх вразливими для надмірного вилову риби, навіть якщо вони не використовуються людиною», - зазначає співавтор відкриття Д. Росс Робертсон.
Ця акула-ангел — четвертий новий вид Squatina, ідентифікований в Західній Атлантиці за останнє десятиліття, і, хоча загальна кількість видів цього роду точно не встановлено, це дослідження показує цінність генетичного аналізу для розуміння істинної біологічної різноманітності.
Раніше НВ писав, що у 2019 році біологи зі США відкрили новий вид глибоководних акул, які досягають у довжину лише 15 см. У побуті цей вид називають американська кишенькова акула.
Повідомляється, що перший зразок американської кишенькової акули виявили 1979-го в Тихому океані. 2010-го ще одну таку акулу помітили в Мексиканській затоці.
Нещодавно вчені зі США перевірили знайдену в 2010 акулу за допомогою мікроскопа, рентгенограми та комп'ютерної томографії. Біологи виявили, що новий зразок має менше хребців, ніж мініатюрна акула, яку знайшли у 1979-му, і більша частина тіла морської тварини покрита фотофорами — органами світіння, які характерні для деяких видів риб і молюсків.
Завдяки цьому вчені визначили, що існують різні види невеликих акул у Тихому океані та Мексиканській затоці.
